Сталкінг у соцмережах: як трансгендерним людям захистити себе?

У сучасному світі соціальні мережі для багатьох трансгендерних людей – чи не єдине місце, де можна відчути безпеку, самовиражатись, знаходити друзів та інформацію. Проте далеко не завжди спілкування є безпечним, адже ми не знаємо, хто «сидить» по той бік екрану, які наміри має ця людина.

На жаль, довести факт переслідування, булінгу чи насильства в інтернеті дуже важко. Але спробуємо розібратись, як захистити себе, де шукати допомогу і які алгоритми є найбільш безпечними.

Що таке сталкеринг (або сталкінг)?

Сталкеринг (або сталкінг) — це нав’язливе, систематичне спостереження або переслідування людини, часто з використанням особистої інформації, погроз, збирання даних, створення фейкових акаунтів або коментування під дописами.

У цифровому просторі це може проявлятися у формі:

• постійного моніторингу сторінок і сторіз;
• небажаних повідомлень чи спроб контакту після блокування;
• розповсюдження особистих фото або даних (доксинг);
• використання deadname або публічного розкриття транс*статусу без згоди людини;
• створення фейкових акаунтів із метою глузування чи дискредитації.

Звісно, це далеко на всі форми, адже кожна людина може вигадати щось «особливе». Якщо казати про особистий досвід, був випадок, коли дівчина, з якою ми припинили спілкування, почала створювати сторінки з моїми фото на різноманітних сайтах знайомств – доволі дивний спосіб помститись. Коли я попросила адміністрацію одного з порталів заблокувати профіль, прийшло повідомлення: я мала надати паспорт, сфотографуватись з документом, заповнити форму, і лише після цього блокування стало можливим. Єдине, що тоді підтримало психоемоційний стан – почуття гумору, але не завжди виходить сприймати такі ситуації виважено.

Крім того, такі дії часто супроводжуються трансфобними образами, цькуванням або навіть погрозами насильства. Це не лише порушує приватність, а й може мати серйозні психологічні наслідки. Що найгірше – часто загроза може бути не зовнішньою, а серед самої ж спільноти.

Законодавча ініціатива: законопроєкт № 12088

Держава теж намагалась боротись з переслідуваннями у мережі. У Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону України № 12088 (від 2 жовтня 2024 року), який має на меті внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» з метою встановлення відповідальності за злочинне переслідування (сталкінг). На момент написання цієї статті минув рік, але законопроєкт так і не прийнято.

Основні завдання законопроєкту № 12088:

• Визначення в чинному законодавстві поняття “злочинне переслідування (сталкінг)” як окремого правопорушення.
• Внесення змін до механізмів кримінального провадження з метою ефективнішого реагування на випадки переслідування.

Якщо цей закон буде ухвалений, він може стати важливим інструментом для правового захисту осіб, які потерпають від переслідування, зокрема у цифровому просторі. Проте це – питання часу, і у багатьох правозахисників та правозахисниць є питання щодо впровадження. Наприклад, Асоціація жінок-юристок «ЮрФем» пише про те, що існують критичні зауваження в експертних висновках: зокрема, проект №12088 вважається неповним або “незадовільним” через низку суттєвих недоліків — наприклад, обмежене визначення переслідування (сталкінгу) лише до певних форм, що може залишити “лазівки” для порушників.

Сталкінг та як захиститись від нього: слово юристу

Денис Дрождей, старший параюрист проєкту та професійний юрист, надає такий коментар, який варто врахувати усім людям, що стикаються з проблемою:

«Сталкінг у соціальних мережах є одним із найпоширеніших і водночас найменш усвідомлених видів сучасного насильства. На думку провідного експерта в галузі юридичних наук, переслідування в інтернеті не є просто нав’язливою поведінкою, а становить комплексне порушення права на приватність, прояв психологічного тиску та форму кіберзлочину, що потребує системного правового реагування.

Ключовим нормативним актом, який визначає відповідальність за такі дії, є Кримінальний кодекс України, доповнений у 2021 році статтею 163-2 «Переслідування». Ця стаття встановлює кримінальну відповідальність за умисні та повторювані дії, спрямовані на залякування, приниження або контроль особи, якщо це завдало шкоди її психічному чи фізичному стану. Додатково застосовуються положення статті 182 КК України, що гарантує недоторканність приватного життя, а також статей 301 і 301-1, які передбачають відповідальність за поширення інтимних матеріалів без згоди особи.

Важливе значення має Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI, який забороняє обробку або поширення персональної інформації без згоди її власника. Незаконне оприлюднення фотографій, адреси, контактів або іншої конфіденційної інформації в мережі може стати підставою для притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У цифровому середовищі переслідування проявляється у вигляді настирливих повідомлень, коментарів, створення фейкових акаунтів, публікації особистих фото без згоди або поширення пліток і погроз. Такі дії мають ознаки психологічного насильства, визначеного Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особливо коли сторони перебувають у сімейних або близьких відносинах.

Дієвий алгоритм захисту своїх прав передбачає фіксацію доказів переслідування, збереження скріншотів, листування, посилань і метаданих, а також своєчасне звернення до компетентних органів. Постраждала особа має право подати заяву до Національної поліції відповідно до статті 214 КПК України, звернутися до кіберполіції або подати цивільний позов про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди згідно зі статтями 23 та 277 Цивільного кодексу України. Вона також може вимагати видалення незаконно розміщеного контенту з платформ Meta, TikTok, Telegram та інших, посилаючись на порушення правил спільноти та законодавства про захист персональних даних.

Сталкінг у соціальних мережах є серйозним порушенням фундаментальних прав людини, гарантованих Конституцією України, зокрема статтями 3 і 32. Сучасна правова система містить достатній набір кримінальних, адміністративних та цивільно-правових механізмів реагування, однак ефективність їх застосування залежить від послідовності дій правників та рівня цифрової грамотності громадян. Важливо, щоб юридична спільнота не лише забезпечувала належне застосування законодавства, а й сприяла формуванню безпечного, правосвідомого середовища у віртуальному просторі».

Як захистити себе від переслідувань: прості рекомендації

Насправді, єдиного алгоритму захисту немає, адже переслідувачі бувають напрочуд вигадливими, можуть по-різному проявляти себе. Проте є кілька рекомендацій, які точно доступні для всіх:

• Налаштування приватності – якщо Ви – непублічна людина, бажано закрити профіль, не приймати «у друзі» незнайомих людей, якщо такі намагаються встановити контакт – розпитати, чи ви дійсно знайомі, з якою метою хочуть поспілкуватись тощо.
• Спокій – не відповідайте на образливі коментарі, не вступайте в дискусію. Ваш профіль – це ваша територія, тому маєте повне право обмежити доступ та не взаємодіяти.
• Зберігайте докази – бажано робити скріншоти, знімки екрану. Це допоможе, якщо ви будете звертатись до правозахисних організацій.
• Залишайте скаргу – можна попросити про це друзів, близьке оточення, інших активісток та активістів. Зазвичай адміністратори сайтів швидше реагують на масові звернення.
• Звертайтесь по допомогу – ні, кривдники не припиняють раптово ставитись з повагою та приносити вибачення. Тому варто якомога швидше звертатись по підтримку, надавати ситуації розголосу.

ГО «Когорта» та команда параюридичного проєкту готові допомогти: для цього достатньо залишити запит на параюридичну допомогу, і в найкоротші терміни ми зв’яжемось з Вами, щоб надати консультацію та допомогу. Крім того, у нас також є професійні адвокатка та психологиня, тому Ви не залишитесь з цим викликом наодинці.

Статтю підготували Анна Старко та Денис Дрождей

Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.