Команда параюристів пройшла тренінг “Основи та особливості надання первинної правової допомоги трансґендерним людям, які постраждали від насилля”

Вітаємо усіх представниць та представників транс*спільноти, а також наших союзників!

З 1 січня 2024 року ГО “Когорта” розпочала проєкт “Захист прав трансґендерних людей України за допомогою рівних параюристів” Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.Альянс надає не лише фінансове забезпечення  проєктної діяльності, але й всебічно допомагає у забезпеченні професійного навчання наших параюристів_ок.. Так, Альянсом на 2024 рік заплановано 4 онлайн тренінги, за визначеними параюрист_ками темами , у травні  проведена офлайн масштабна “Школа параюристів_ок” про яку ми писали.

Можливо, дехто з вас вже звертались по допомогу та отримали консультації наших параюрист_ок. Важливо те, що ми не просто надаємо підтримку, а й проходимо постійне навчання, щоб зробити нашу роботу дійсно якісною.

Тож сьогодні ділимось нашим досвідом щодо участі у тренінгу “Основи та особливості надання первинної правової допомоги трансґендерним людям, які постраждали від насилля”.

Чому транс*спільнота потребує підтримки?

Коли ми розпочинали проєкт, було розуміння того, що параюрист_кам доведеться стикатись з численними викликами, адже транс*ґендерні люди в Україні майже щодня піддаються дискримінації та стигматизації. Є кілька факторів, що впливають на це:

  • Транс*спільнота лишається маргіналізованою, до того ж під час війни Конституція та права людини “поставлені на паузу”. 
  • Багато компетентних медичних працівників та інший персонал релокувались, тому знайти дружніх фахівців стало важче. У разі ризику для здоров’я, транс*люди звертаються до першого-ліпшого лікаря (особливо якщо проживають у маленьких населених пунктах).
  • Багато питань виникає при взаємодії з ТЦК, зняттям з військового обліку.
  • Отримати нові документи (зробити юридичний перехід) стало важче.

Звісно, багато звернень пов’язані не тільки з законодавчою базою або інституціями, а й з дискримінацією та нападами. Ми писали про напади в Києві, є схожі випадки в Одесі, Львові та інших містах України. Тому параюридична допомога потрібна як ніколи раніше. 

“Тема роботи параюристів_ок з потерпілими від насиліства і взаємодія с правоохоронцями є однією з найважливіших тем у нашій діяльност, — каже Юлія Фамільєва, керівниця параюридичного проєкту, — це визначили самі параюрист_ки транс*сільноти і наголосили на необхідності поглибшення знань і навичок у цьому напрямку. Ми вдячні Альянсу громадського здоров’я за своєчасне реагування на наш запит і тренерці Ірині Ломковій за професійно та цікаво проведене навчання. Отримані знання беремо на озброєння у подальшому захисті прав спільноти».

Основи та особливості надання первинної правової допомоги трансґендерним людям, які постраждали від насилля: винесені уроки

Незважаючи на відключенняелектрики , наші параюрист_ки відвідали насичений онлайн тренінг, що відбувся 27 червня 2024 року. Проводила його Ірина Ломкова; вона має не просто великий досвід у правозахисній сфері, а й обіймала посаду´Уповноваженої Голови Національної поліції з питань забезпечення прав людини в діяльності поліції в Луганській області.

“Важливо проводити постійне навчання працівників правоохоронних органів, — каже Ірина, — адже деякі з них бояться братись за складні випадки, наприклад, не знають, як правильно оформити звернення. Коли я починала працювати патрульною, мені було цікаво взятись за нетривіальний кейс. Я консультувалась з колегами, вивчала нормативну базу…” 

Власне, законодавству та нормативній базі було приділено багато уваги. Адже основа параюридичної діяльності — це знання закону. Також міркували і про законопроєкти (одним з найважливіших є 5488 — проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації). Україна зробить крок вперед, до європейської інтеграції, а можливості підтримки значно розширяться, якщо цей закон буде прийнято. 

Досвід Ірини дійсно був важливим для всіх учасни_ць, адже доводилось неодноразово взаємодіяти з правоохоронними органами, щоб допомогти бенефіціарам. Це підтвердив блок, у рамках якого ми розбирали реальні кейси та обмінювались ідеями щодо вирішення. Іноді звернення здається дійсно непростим, яке потребує багато уваги, але, мабуть, немає нерозв’язаних задач. 

Рекомендації щодо спілкування з правоохоронцями

В Україні загалом (не тільки серед транс*спільноти) часто зустрічається недовіра до правоохоронних органів. Часто ця недовіра заснована не стереотипах або переказах знайомих, які так чи інакше взаємодіяли з поліцією. Проте важливим залишається те, що поліція — це потужний механізм, інституція, у якій працюють люди з різними інтересами, поглядами, принципами. 

“Ще у підлітковому віці я думала, чому люди не довіряють правоохоронним органам? — коментує Анна, параюрист_ка ГО “Когорта” у Львові. — Поділилась цими переживаннями з мамою, вона працювала вчителькою. І тоді почула слушну ідею: а якщо уявити на хвилинку, що немає більше правоохоронців, патрульних, лінія 102 не відповідає, слідчі пішли з роботи… У що б перетворилось місто? Як би ми взагалі виходили на вулицю?”

То ж тренерка не просто поділилась досвідом, а й пояснила, як коректно звертатись до органів, які терміни і лексику доречно використовувати. Це вкрай важливо для професіонал_ок. 

Робота над кейсами

Під час проведення тренінгу ми також працювали з моделями ситуацій, що найчастіше зустрічаються в практиці: домашнє насильство, мобінг (цькування на роботі), фізична розправа на грунті трансфобії. 

Також групи шукали відповіді на ключові питання: “Які дії необхідно вжити для документування та фіксації випадків насилля?”, “Які правові норми захищають людей від дискримінації на робочому місці?”, “Як параюрист_ка може допомогти у взаємодії з поліцією та медичними закладами?”. 

Коли ми попросили поділитись думками щодо цієї вправи, відгукнулась Шеріл, учасниця тренінгу та регіональна представниця ГО “Когорта” у Києві: “Найбільше насилля відбувається в середині сімей.Насилля відбувається від людей котрих ми любимо і котрі «люблять» нас. <…> Часто потерпілий або потерпіла  не звертається по допомогу,через страх втрати кривдника до котрого має почуття. Тому тут вже треба звертатись у центр психологічної допомоги, для вирішення проблеми співзалежних стосунків і подальшого психологічного супроводу”. 

Ми вдячні МБФ “Альянс громадського здоров’я” за підтримку розуміння необхідності безперервного навчання. Сподіваємось, ще неодноразово зустрінемось як в онлайн-просторі, так і в офлайн. 

А також хочемо нагадати усім читачам і читачкам: якщо Вам потрібна параюридична підтримка, якщо Ви хочете повідомити про порушення прав, відмову, інцидент, будь ласка, заповнюйте форму. Разом здобудемо власні права!