Інтерв’ю з Тамарою Болдарєвою, регіональною координаторкою ГО “Когорта” у Київській області, параюристкою та консультанткою рівний-рівному
У новому інтерв’ю з Тамарою Болдарєвою ми говоримо про головні виклики, з якими стикаються трансгендерні та небінарні люди в Україні у 2025 році. Тамара пояснює, як нині виглядає офіційна процедура транспереходу, чому частина лікарів відмовляє у допомозі та як «Когорта» реагує на такі випадки. Вона розповідає, де сьогодні найпростіше пройти діагностику, чому зросла вартість послуг і як формалізація процесу впливає на спільноту.
— Пані Тамаро, представтесь, будь ласка. Хто Ви і яку роль відіграєте у проєкті “Когорти”?
Добрий день. Мене звати Тома, я регіональна координаторка громадської організації “Когорта” у Київській області, консультантка рівний-рівному та параюристка нашої організації.
— Як консультантка рівний-рівному, з якими запитами у 2025 році найчастіше звертаються до Вас трансгендерні та небінарні люди? Чи можна виділити спільні проблеми?
Так, безумовно. Більшість звернень цього року стосуються медичного переходу: люди питають, з чого починати, до якого лікаря йти спочатку, які етапи проходити, як отримати необхідні довідки та призначення.
Сьогодні лікарі дотримуються уніфікованого медичного протоколу транспереходу: усе починається з сімейного лікаря, який видає направлення до психіатра. Психіатр, своєю чергою, оцінює стан пацієнта і може направити на амбулаторне або стаціонарне обстеження. Лише після встановлення діагнозу F64 (“транссексуалізм”, “гендерна дисфорія”) людина може звертатися до ендокринолога, який призначає гормональну терапію. Без цього рецепту перехід офіційно неможливий.
— А чи є зараз порушення прав транслюдей у цьому процесі?
На жаль, є — і їх стало навіть більше, ніж раніше. Через війну частина лікарів відмовляється надавати допомогу, посилаючись на тиск або “вказівки згори”. Мені відомі випадки, коли медпрацівникам усно погрожували представники ТЦК, якщо ті видаватимуть довідки про діагноз F64. Формально це не зафіксовано, але фактично такі погрози існують.
— Як параюристка, Ви мали справу з конкретними кейсами відмов у переході?
Так, мала. Один із таких випадків стався у Львові: місцева лікувально-консультативна комісія відмовила у видачі свідоцтва про корекцію статевої належності. Головна лікарка клініки вимагала, щоб людина спочатку звернулася до ТЦК і знялася з військового обліку — що суперечить медичному протоколу. Зняття з обліку має відбуватись лише після юридичної зміни документів, а не до того.
— Як Ви дієте у таких ситуаціях?
Я завжди раджу пацієнтам змінювати лікаря або клініку, якщо порушуються їхні права. Ми маємо законне право обирати медзаклад і фахівця, які готові допомагати, а не блокувати процес.
Звісно, ми також залучаємо юристів. Старші параюристи “Когорті” разом з юристом нашої організації готують офіційні запити до закладів, де трапляються подібні випадки, щоб отримати пояснення та привернути увагу до порушень.
— Як Ви оцінюєте ситуацію з транспереходом у 2025 році порівняно з попередніми роками?
На мою думку, вона ускладнилася, але водночас стала більш формалізованою. Тепер лікарі суворо дотримуються клінічного протоколу. Це ускладнює процес, але робить його більш структурованим.
— Тобто зараз потрібно обов’язково перебувати під наглядом психіатра?
Так, але термін може різнитися — усе залежить від індивідуального випадку. Є люди, яким допомога потрібна негайно, зокрема через ризик суїцидальних думок. Та все одно лікар має право як поставити, так і не поставити діагноз F64.
— Чи зросла вартість отримання діагнозу?
Так, дуже. Якщо раніше це коштувало кілька тисяч гривень, то зараз психіатри беруть приблизно від 500 доларів і більше — не “за діагноз”, а за проходження денного стаціонару. Це оформлюють як “благодійний внесок”. У Харкові, наприклад, у приватних клініках вартість може сягати 160 тисяч гривень, а державні лікарні просто відмовляються братись за такі випадки.
— У яких містах сьогодні найпростіше пройти трансперехід?
Однозначно в Києві. Тут ми маємо базу френдлі-лікарів і налагоджену схему взаємодії. Так, вона складніша, ніж раніше, але зрозуміла й законна. Наприклад, у клініці Unity лікарі-психіатри співпрацюють із КП “Психіатрія”, де можна пройти денний стаціонар за відносно невеликі кошти — близько 3000 гривень. Пацієнти перебувають у хороших умовах, з іншими спокійними пацієнтами, що дуже важливо для психологічного комфорту.
— Ви самі проходили трансперехід у 2023 році. Як це було?
Так, я отримала діагноз у 2023 році. Тоді було простіше — певні етапи я пройшла швидше, бо мій випадок був очевидний для лікаря. Я заплатила близько 10 тисяч гривень, і на цьому все. Зараз процедура суворіша, але, чесно кажучи, правильна. Так і має бути — системно, без хаосу.
— І насамкінець: що б Ви хотіли побажати трансспільноті у 2026 році?
Я хочу побажати всім більше впевненості й ніжності до себе. Ми пройшли складний шлях — часто без підтримки, яку мають люди зараз.
Тепер у нас є величезна база допомоги, але бракує вдячності та єдності. Хочу, щоб ми більше підтримували одне одного, щоб наша спільнота ставала сильнішою й згуртованішою.
І, звісно, бажаю терпіння нашій “Когорті”. Ми робимо добру справу — і це відчувається. Коли бенефіціари дякують і кажуть, що ми їм допомогли, це надихає продовжувати. Ми потрібні — особливо сьогодні, у цей непростий для країни час.
Матеріал створено громадською організацією «Когорта» за фінансової підтримки Національної трансгендерної коаліції в рамках Національної медіа-кампанії щодо правового визнання гендеру, що є частиною регіонального проєкту « Посилення доступу до правосуддя щодо правового визнання гендеру шляхом позасудового відшкодування порушень прав людини щодо трансгендерних людей у Вірменії, Грузії та Україні» , що реалізується Національною трансгендерною коаліцією у партнерстві з громадськими організаціями «Теміда» та «Когорта» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Його зміст є виключною відповідальністю громадської організації «Когорта» та не обов’язково відображає погляди Національної трансгендерної коаліції, Європейського Союзу чи Чорноморського фонду регіонального співробітництва.