17 травня — Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією: український контекст та юридичні реалії

Щороку 17 травня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією (IDAHOBIT) — день, покликаний привернути увагу до дискримінації, з якою стикаються ЛГБТІК+ люди у повсякденному житті. Україна, попри певні кроки до правового захисту таких осіб, все ще залишається в зоні підвищеного ризику щодо порушення прав трансгендерних та небінарних людей. Зокрема, це стосується доступу до послуг, поваги до гендерної ідентичності та захисту від дискримінаційних висловлювань.

Законодавча база: чи справді рівні права?

Відповідно до Конституції України (ст. 24), громадяни мають рівні конституційні права та свободи, і не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками.

Ключовим у боротьбі з дискримінацією є Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, де вказано, що забороняється будь-яка форма дискримінації, зокрема пряма та непряма дискримінація, утиски, підбурювання до дискримінації, утиск гідності.

Хоча в українському законодавстві прямо не згадується гендерна ідентичність як захищена ознака, судова практика та міжнародні зобов’язання України трактують дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності як таку, що підпадає під «інші ознаки», передбачені законом.

Приклади реальної дискримінації

Кейс 1: Відмова у наданні послуги в магазині одягу

До нас звернулась небінарна особа, якій відмовили у примірці костюму в магазині. Продавчиня заявила, що це “костюми для чоловіків, а не для вас”. На прохання приміряти хоча б сорочку, у відповідь прозвучало: “Це все дуже дивно”, після чого жінці не дозволили нічого приміряти.

Юридична оцінка:

Це – класичний приклад прямої дискримінації за ознакою гендерної ідентичності відповідно до ч. 1 ст. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

Кейс 2: Дискримінація трансгендерної жінки та переслідування

Марія (ім’я змінено), трансгендерна жінка, зазнала актів трансфобної агресії з боку сусідів. Уперше її словесно принижували чоловіки біля під’їзду, а згодом один із них кинув у неї каміння. До нападів долучилися й інші мешканці, зокрема син сусідки, який заважав дівчині зайти додому. Після цієї події Марія намагалася вчинити самогубство. Хоча на певний час переслідування припинилися, через кілька місяців ситуація повторилася: один із агресорів публічно ображав її, коли бачив з балкона, використовував ненормативну лексику. Через цей тривалий психологічний тиск Марія знову переживає депресію та страх за власну безпеку.

Цей кейс ілюструє, наскільки небезпечними можуть бути відкриті прояви трансфобії у побуті, та підкреслює необхідність правового захисту ЛГБТК+ людей в Україні.

Юридична оцінка:

Дана ситуація є прикладом, у якому є кілька порушень одночасно: ст. 173 Кодексу України, порушення закону “Про запобігання та протидію дискримінації в Україні”, ст. 161 ККУ, а також ряд інших. На жаль, у законопроєкт 5488 все ще не прийнятий. Часто потерпіл_і відмовляються від правової допомоги, оскільки бояться звертатись до правоохоронних органів, не вірять у результат та розуміють, що під час розслідування доведеться стикнутись з кривдниками.

Міжнародний контекст

Україна як член Ради Європи та підписант Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов’язана гарантувати недискримінацію в усіх сферах життя. Зокрема, Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2010)5 прямо вказують на обов’язок держав забезпечити рівність прав трансгендерних осіб, включно з доступом до правового визнання.

Шляхи вирішення

• Пряме включення “гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації” до переліку захищених ознак у Законі “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
• Обов’язкові антидискримінаційні тренінги  для працівників державних органів.
• Збір доказів — відео, свідки, аудіозаписи, медичні довідки про тілесні ушкодження, скріншоти з погрозами, свідчення психолога про наслідки.
• Залучення адвоката — бажано через ЛГБТК+ організації, які надають правову допомогу (нагадаємо, що ГО «Когорта» може надавати таку підтримку).

Висновок

Попри формальне декларування рівності прав, транс*люди в Україні продовжують стикатись із системною дискримінацією. Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією — це нагадування про обов’язок держави та суспільства створювати безпечне середовище, де кожна людина, незалежно від своєї гендерної ідентичності, може жити без принижень, страху та обмежень.

Автор публікації: Денис Дрождей, юрист проєкту “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”.

Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.